27 квітня – Міжнародний день нюху
Всесвітний день нюху був заснований у 1988 році шотландцем Джорджем Доддом – ученим-ароматистом, парфумером, ароматерапевтом, експертом із запахів.
Засновник свята вважає, що нюх можна і потрібно тренувати. Тому в 1970-х роках він працював над розробкою навчальних комплектів для сліпих дітей з метою хоча б часткової компенсації втраченого зору.
Кожна людина сприймає запахи індивідуально, при цьому нюх відносять до сфери несвідомого. Людина здатна розрізняти більше 3000 запахів завдяки рецепторам, які посилають сигнали в мозок і пов’язують сприйняття запаху з пам’яттю. Про це та багато іншого розкажуть цікаві факти про нюх.
- У носовій порожнині знаходиться близько 200 мільйонів нюхових клітин, які забезпечені детекторами запахів. Нервові закінчення цих детекторів вловлюють запах і передають його у вигляді електричних імпульсів у мозок.
- Всім відома зв’язок між смаком і запахом, коли людина, не відчуває запахів через хворобу, не відчуває і смаку їжі. Нещодавно вчені відкрили ще один зв’язок – зв’язок запаху і болю. Вони виявили, що люди з вродженою нечутливістю до болю не розрізняють запахи. Це може бути пов’язано з тим, що за нюх і біль в головному мозку відповідає один і той же канал.
- Нюх – єдине з п’яти почуттів людини, яке безпосередньо пов’язане з гіпокампом мозку і мозочкової мигдалиною. Ці відділи мозку відповідають за формування спогадів і віднесення емоцій до певних подій.
- Існують деякі речовини, які людина не може відчути за допомогою нюху. Так, до запаху природного газу людський ніс несприйнятливий, тому в побутовий природний газ додають сполуки, які надають йому відмітний запах. Ще один смертельно небезпечний газ без запаху – чадний.
- Серед найулюбленіших запахів людства – запах свіжого хліба, кави і свіжоскошеної трави. Заповзятливі маркетологи використовують у великих магазинах запах випічки і кави як приманку для покупців, так як доведено, що ці запахи викликають у людей апетит і бажання купувати.
- Жителі сучасних міст стають несприйнятливими до 70% міських запахів. А жителі далеких від цивілізації поселень здатні вловити в дикій природі запах людини, яка проходила у певному місці кілька годин тому.
- Вчені припускають, що запах страху можна відчути. Наприклад, якщо одна людина в натовпі охоплена панікою, але при цьому не може передати свої емоції, її запах передасться всій групі людей. Цей запах буде невловимий, але діятиме на підсвідомому рівні.
- Здатність до езопової локалізації – це вміння вказувати на вихідний напрямок запаху навіть без поворотів голови. Ця здатність також працює і зі слухом і є вродженою.
Людський нюх залежить від функціонування нюхового та трійчастого нерва. Якісні відчуття запаху (запах троянди, лимона чи трави) опосередковуються нюховим нервом, а соматосенсорні одоранти (тепло, прохолода, різкість та подразненя) – другою і третьою гілками трійчастого нерва. Рецептори запаху розміщені всередині нюхового нейроепітелію, розташованого у верхніх відділах носової порожнини. Коли запах потрапляє до носа, він проходить до носового склепіння і розчиняється у слизовій оболонці, щоб стимулювати нюхові рецептори. Важливою є помірна вологість навколишнього середовища, що забезпечує оптимальну стимуляцію нюхових нейронів повітряними сполуками.
Порушення нюху поділяють на кількісні (гіперосмія – підвищена чутливість до запахів, гіпосмія – знижена здатність відчувати запах, аносмія – повна втрата нюху) та якісні (какосмія – суб’єктивне відчуття неприємного запаху, дизосмія – порушене сприйняття запаху, паросмія – відчуття запаху в разі відсутності стимулу).
Найчастішими причинами розладів нюху є:
- захворювання носа та приносових пазух (вазомоторний та алергічний риніт, гострий та хронічний риносинусит, назальні поліпи, гіпертрофія аденоїдів, викривлення переділки носа);
- інфекції верхніх дихальних шляхів;
- травми голови чи нюхових рецепторів;
- пухлини голови, носової порожнини та приносових пазух;
- перелом носа, лобової чи потиличної кісток;
- паління;
- вікові зміни;
- нейродегенаративні захворювання;
- хвороба Альцгеймера;
- хвороба Паркінсона;
- розсіяний склероз;
- ендокринні захворювання;
- цукровий діабет, гіпотиреоз;
- вік: у людини з віком смакові та нюхові відчуття втрачають інтенсивність.
Менш часті причини: вживання медикаментів (антибіотики, антидепресанти, протисудомні, антигістамінні та антигіпертензивні препарати, серцеві та протизапальні засоби, цитостатики), наркоманія (вживання кокаїну), хімічні подразники.
На розлади нюхової функції страждає приблизно 19% населення старше 20 років та 25% старше 50 років. Закономірною вважається втрата нюху з віком. Кожна 8-а людина у віці з 53 до 91 року страждає на втрату нюху.
Виділяють такі порушення нюху, як аносмія – повна тотальна втрата нюху, та паросмія – спотворене сприйняття запахів.
Тож нагадуємо, що в разі погіршення відчуття запахів слід відвідати лікаря – отоларинголога чи невролога.
Лариса Іванова, лікар ЗПСЛ КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Полтавської міської ради»