Хвороба Паркінсона (ХП) – одне з найпоширеніших нейродегенеративних захворювань, що вражає мільйони людей у всьому світі. Щорічно, 11 квітня, відзначається Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона на честь дня народження англійського лікаря Джеймса Паркінсона, який у 1817 році вперше описав це захворювання в «Есе про тремтячий параліч».
У 1997 році Європейська асоціація хвороби Паркінсона (символ – тюльпан) разом із ВООЗ сформулювала Хартію прав людей із цим захворюванням, яка закріпила право пацієнта на точний діагноз, кваліфіковану допомогу та участь у власному лікуванні. Згідно з цим документом, людина, яка страждає на ХП, має право бути консультованою досвідченим лікарем, дізнатись діагноз у належній формі та отримувати безперервну медичну допомогу.
Видатні особистості, що жили з хворобою Паркінсона: Папа Іоан Павло ІІ, художник Сальвадор Далі, боксер Мохаммед Алі.
Поширеність ХП у Європі – 160 випадків на 100 тис населення. В Україні – 134-154 випадки на 100 тис населення. Середній вік початку ХП – 55±75 років. Частіше хворіють чоловіки (73%) порівняно з жінками (27%). Щорічно в Україні реєструється 6-10 тисяч нових випадків.
Сучасна концепція виділяє три фази розвитку хвороби:
- Фаза І (преклінічна) – патологія передбачається на основі біомаркерів, клінічних симптомів немає.
- Фаза ІІ (премоторна) – наявні ранні немоторні симптоми внаслідок екстранігральної патології.
- Фаза ІІІ (моторна) – патологія охоплює чорну субстанцію, виникають класичні моторні прояви.
Хвороба розвивається повільно. Початкові симптоми неспецифічні – загальна слабкість, втома, біль у плечі або попереку, депресія. Виділяють чотири кардинальні моторні симптоми:
1. Брадикінезія (акінезія): уповільнення та збіднення рухів. Проявляється гіпомімією (маскоподібне обличчя), мікрографією (дрібний почерк), монотонною мовою, ахейрокінезом (відсутність махів руками при ходьбі), утрудненням повертання у ліжку, сповільненням повторних ритмічних рухів.
2. М’язова ригідність: підвищення тонусу м’язів за пластичним типом – кінцівка зберігає надану їй позу. Може проявлятися феноменом «зубчастого колеса». Ригідність охоплює кінцівки, шию та тулуб, формуючи характерну зігнуту позу «манекена».
3. Тремор: ритмічний тремор спокою з частотою 4–6 Гц, що зменшується при цілеспрямованих рухах. Типовий рух нагадує «перераховування монет». Починається в дистальних відділах однієї кінцівки, поступово поширюється. Важливо: тремор голови для ХП нехарактерний і може свідчити про інше захворювання.
4. Постуральна нестійкість: виникає на пізніх стадіях (зазвичай через 5 років від початку хвороби). Проявляється порушенням рівноваги, пропульсією, ретропульсією, латеропульсією, ризиком падінь. Оцінюється тестом Тевенара (поштовх ззаду).
Немоторні порушення супроводжують всі стадії захворювання і суттєво погіршують якість життя пацієнтів:
- Вегетативні розлади: закрепи, часте сечовипускання, ортостатична гіпотензія (зниження систолічного АТ понад 20 мм рт. ст. після 3 хвилин стояння), еректильна дисфункція, сіалорея, себорейний дерматит.
- Чутливі розлади: гіпосмія (зниження нюху), порушення смаку, біль, оніміння, відчуття поколювання.
- Психічні розлади: зниження уваги, брадифренія (уповільнення мислення), зорово-просторові порушення, деменція (через 5 і більше років від початку хвороби), галюцинації, депресія, тривога, апатія.
- Розлади сну: інсомнія, нічні кошмари, психомоторне збудження уві сні (парасомнії), денна сонливість.
Лікувальна фізкультура та рухова активність є невід’ємною частиною терапії на всіх стадіях ХП. Фізичні вправи стимулюють природне вироблення дофаміну, зменшують м’язовий тонус, розвивають силу та збільшують обсяг рухів. Перші заняття проводяться з реабілітологом, який підбирає індивідуальний комплекс вправ і поступово його ускладнює. Важливо залучати пацієнта до інтелектуальної активності та пояснювати родичам значення щоденних занять навіть на пізніх стадіях хвороби.
Оскільки специфічної профілактики хвороби Паркінсона наразі не існує, фахівці радять зосередитись на загальному зміцненні здоров’я мозку та зниженні ризикових факторів. Для цього:
- ведіть рухливий спосіб життя – регулярні фізичні вправи позитивно впливають на нервову систему;
- відмовтесь від вживання алкоголю, тютюнових та нікотинових виробів. Якщо складно відмовитись самостійно – не соромтесь звернутись до лікаря, або скористайтеся безоплатним сервісом «Я кидаю курити!».
- дотримуйтеся здорового харчування, багатого на антиоксиданти (овочі, ягоди, риба, горіхи);
- уникайте контактів токсичними речовинами – наприклад, з пестицидами;
- контролюйте артеріальний тиск, рівень холестерину та цукру в крові;
- не нехтуйте психоемоційним здоров’ям.
Раннє виявлення та комплексний підхід до лікування хвороби допомагають покращити якість життя пацієнтів. Тому в разі підозри ранніх проявів хвороби Паркінсона у вас або ваших близьких – зверніться до сімейного лікаря.
Станіслав ГОНТАР, лікар-невропатолог відділення діагностично-консультаційного центру КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» ЛМР м. Лубни