Департамент охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації (Головне управління)

Ви завітали на сайт структурного підрозділу Полтавської обласної державної адміністрації

ПОЛТАВЩИНА СТАЛА ПРИКЛАДОМ ДЛЯ ВСІЄЇ УКРАЇНИ У ОНОВЛЕННІ МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ

| Коментарі відсутні

На розширеному засіданні колегії Департаменту охорони здоров’я ОДА підбили підсумки діяльності галузі охорони здоров’я Полтавської області, реалізацію та підтримку реформ у 2017 році, і визначили завдання на поточний рік, адже три ключові дати – червень, липень і жовтень-грудень 2018 року – кардинально змінять систему охорони здоров’я

Колегія зібрала широке коло учасників: представників Департаменту та закладів охорони здоров’я усіх рівнів, представників депутатського корпусу, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, міських та селищних голів, керівників об’єднаних територіальних громад, керівників райдержадміністрацій та райрад, науковців ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», партнерів міжнародних проектів, які надають технічну допомогу, очільників та членів Госпітальних рад, комітету профспілки працівників галузі охорони здоров’я України, фармацевтичної спільноти та громадськості.

«Розпочате Урядом України реформування галузі охорони здоров’я сьогодні торкається абсолютно всіх. Приємно констатувати, що Полтавська область є флагманом у реалізації структурних перетворень у медичній галузі. Ми змінили філософію – добре вкладати у закладати, але, у першу чергу, ми повинні надати людині якісну послугу», сказав голова Полтавської ОДА Валерій Головко. «Присутні сьогодні представники місцевого самоврядування отримали чіткий посил, які кроки необхідно зробити для удосконалення системи. Щоб дати можливість на первинному рівні якісно обстежити пацієнта, об’єктивно визначити стан його здоров’я та спрямувати на відповідний рівень, залежно від потреб лікування. Сьогодні голови громад, адміністрацій мусять у цих питаннях розбиратися краще за медиків. Зрештою, якісне реформування медичної галузі – неодмінна складова в ході реформи децентралізації»,  – підкреслив голова облдержадміністрації.

«Сьогодні головному лікарю недостатньо бути лише гарним фахівцем своєї справи – потрібно бути й менеджером»

Напрацювання минулого року та перспективи на поточний детально проаналізував директор Департаменту охорони здоров’я Віктор Лисак.

«На виконання завдань, ініційованих Президентом, Урядом України та Міністерством охорони здоров’я України на Полтавщині протягом 2017 року продовжувалося створення нової системи охорони здоров’я, яка передбачає ключові аспекти. По-перше, це зміна принципу фінансування галузі, по-друге – розбудова системи Громадського здоров’я, по-третє – впровадження електронного документообігу в медичних закладах.  А основне – забезпечення належного рівня надання медичних послуг. Сьогодні головному лікарю недостатньо бути лише гарним фахівцем своєї справи – потрібно бути й менеджером, управлінцем», наголосив Віктор Петрович.

У рамках процесу децентралізації та добровільного об’єднання територіальних громад у березні минулого року створено Центр ПМСД Пришибської ОТГ, у липні – Центр ПМСД в Засульській ОТГ. Покращується матеріально-технічна база об’єктів охорони здоров’я, розташованих на територіях ОТГ. Фінансування ЦПМСД в області в середньому становить 30% від міського або районного бюджетів медичної галузі. В цілому сформовано електронний реєстр пацієнтів («Червоний реєстр»).

Директор Департаменту окреслив особливості надання меддопомоги на всіх рівнях:

«Щодо первинного, то в області на даний час функціонує 35 Центрів ПМСД, до складу яких входять 332 амбулаторії загальної практики-сімейної медицини  та 616 фельдшерсько-акушерських пунктів. Первинна ланка повинна дати відповідь – скільки практично здорового населення і скільки має ті чи інші захворювання. Потрібно формувати медичну культуру людей, щоб вони систематично обстежувались і запобігали хворобі, або ж, якщо вже захворіли, то лікувалися на ранній стадії захворювання».

На вторинному (спеціалізованому) рівні медичної допомоги у минулому році в області створено чотири госпітальних округи (Південний, Північний, Західний та Східний). У кожному госпітальному окрузі – Госпітальні ради.

У медичних закладах області вторинного рівня запроваджується нова модель фінансування з використанням діагностично-споріднених груп. За допомогою комп’ютерних програм формується база даних «Карток пацієнтів, які вибули зі стаціонару».

У 2017 році продовжувалась структурна реорганізація акушерсько-гінекологічної та педіатричної служб шляхом створення перинатальних центрів та міжрайонних пологових відділень: визначено акушерські та педіатричні стаціонари, які будуть надавати допомогу вагітним жінкам та дітям в госпітальних округах. Завдяки цьому за підсумками 2017 року показник дитячої смертності в області зменшився в порівнянні з 2016 роком з 5,9 до 3,9 на 1000 народжених живими (Україна – 7,32).

На будівництво та реконструкцію медичних установ  області у 2017 році використано майже 149 млн. грн. Капітальних ремонтів виконано на суму майже 114 млн. грн. з пріоритетом на заклади охорони здоров’я у сільській місцевості. Завершено реконструкцію адміністративної будівлі КУ «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» за кошти обласного бюджету та здано в експлуатацію добудови та надбудови 4-го поверху. У рамках загальнодержавного реформування у Полтавській області, як у пілотному регіоні Національного проекту «Вчасна допомога», створена та функціонує єдина оперативно-диспетчерська служба.

Реалізація Субпроекту Світового банку «Запровадження інноваційної моделі системи надання послуг хворим на гіпертонію у Полтавській області» позитивно вплинула на розвиток та роботу центрів ПМСД, центральних районних, міських та обласних лікарень. Їх у 2017 році оснащено сучасним обладнанням на загальну суму близько 308 млн. грн. Така робота у рамках реалізації проекту триває – укладено договори на придбання лабораторного обладнання. Продовжується процедура закупівлі обладнання для тренінгових центрів, автомобілів для збору аналізів, пересувних амбулаторій.

«Завдяки впровадженню у минулому році заходів, спрямованих на запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань, вдалося досягти певних позитивних зрушень у показниках здоров’я населення області, пов’язаних з хворобами системи кровообігу. Це стало можливим завдяки роботі зі зменшення поширення факторів ризику, що призводять до зростання розповсюдженості хвороб цивілізації (ішемічної хвороби серця, гіпертензії, інсультів, ожиріння, раку, діабету тощо) – передусім неправильного харчування і недостатньої фізичної активності», повідомив Віктор Петрович про роботу галузі у напрямку подолання захворюваності на найбільш поширені інфекційні та неінфекційні хвороби.

З цією метою за 2017 рік у рамках співробітництва з ВООЗ за підтримки проекту ШАРС тренінговим навчанням охоплено 74% лікарів первинної ланки та 43% середнього медперсоналу первинного рівня надання медичної допомоги.

Уперше в області на сучасному діагностичному обладнанні в умовах обласного клінічного кардіологічного диспансеру проводяться лікування порушень серцевого ритму за допомогою немедикаментозних інтервенційних технологій. Завдяки навігаційно-абляційній системі, закупленій за кошти Світового Банку, у відділенні інтервенційної радіології кардіодиспансеру першим 16-ти пацієнтам надано необхідну допомогу.

За 2017 рік покращились показники надання медичної допомоги пацієнтам з гострим коронарним синдромом в умовах відділення інтервенційної радіології обласної клінічної лікарні: проліковано понад 1 тис. пацієнтів; проведено понад 2,5 тис. оперативних втручань. У відділенні інтервенційної радіології імплантовано 226 штучних водіїв ритму.

Упроваджено в практику забезпечення агіографічного та ультразвукового обстеження на третинному рівні в рамках «часу терапевтичного вікна» з транспортуванням хворих бригадами екстреної меддопомоги з місця події.

В області в 2017 р. зменшилась захворюваність на всі форми туберкульозу на 5,5% і становить 52,7 на 100 тис., смертність від усіх форм туберкульозу  зменшилась і становить 6,3 випадків на 100 тисяч населення. Впроваджено модель амбулаторного лікування мультирезистентного туберкульозу в закладах первинної ланки, чим вдалося знизити кількість перерваного лікування з 14% до 7,5%.

Пріоритет у наданні наркологічної допомоги  зміщується у бік амбулаторної допомоги. Тому, в Полтавському обласному наркологічному диспансері створено, поки що єдине в Україні, відділення замісної підтримувальної терапії з денним стаціонаром, де надається амбулаторна допомога 245-ти наркозалежним пацієнтам. На базі відділення впроваджено надання інтегрованої допомоги з психосоціальним супроводом учасникам ЗПТ (політика «єдиного вікна» в наркологічній практиці – отримання різних видів медичної допомоги в одному місці: лікування ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, наркотичної залежності).  

Окремо директор ДОЗ ОДА зупинився на реалізації Урядової програми «Доступні ліки»: у 2017р. можливістю отримати лікарські засоби безкоштовно або з невеликою доплатою скористались майже 280 тис. пацієнтів. Передбачені зазначеною програмою кошти на відшкодування вартості ліків використані в повному обсязі у розмірі 25 млн. 843 тис. грн.

Окрім того, впроваджено систему «Електронний рецепт» на забезпечення інсулінозалежних пацієнтів інсуліном.

«Сьогодні обласна влада опікується, щоб у галузь вкладалися капітальні видатки, щоб ми надавали медичну допомогу, яка б відповідала стандартам. Коли вкладається ресурс, люди повинні відчувати якісні зміни. У 2017 році з різних джерел — ДФРР, депутатських коштів, фонду підтримки розвитку регіону, міжнародної технічної допомоги тощо — галузь отримала понад 203 млн грн. На цей рік планується більше — 145 млн грн вже затверджені. У Департаменті будівництва закладені ще 107 млн грн. Найголовніше освоїти ці кошти ефективо для пацієнтів», говорить Віктор Лисак.

57% випускників ВДНЗУ «УМСА», які навчались за кошти бюджету, направлені в сільську місцевість

«Ефективне функціонування системи охорони здоров’я пов’язане з удосконаленням організаційної системи, забезпеченням фінансовим та правовим ресурсом і, безумовно, якісними медичними кадрами. За останні три роки до академії вступає чимало абітурієнтів. 57% випускників, які навчались на бюджетній формі, залишаються працювати на теренах Полтавської області. В інтернатурі навчається близько 700 фахівців – це той потенціал, який необхідно використовувати. Завдання академії – зорієнтувати наших випускників на роботу на Полтавщині. Керівники районів і лікувально-профілактичних закладів повинні бути активними у цьому процесі та робити все, щоб залучити спеціаліста собі», розповів В’ячеслав Ждан, ректор ВДНЗУ «УМСА», голова Госпітальної ради Східного госпітального округу.

Також на базі ВДНЗУ «УМСА» відбувається перепідготовка фахівців. Курси з підвищення кваліфікації лікарі Полтавщини проходять безкоштовно. Платно – лише для фахівців з Чернігівської, Сумської, Кіровоградської та Черкаської областей.

Минулого року в академії відкрили кафедру малоінвазивної хірургії – це друга взагалі в Україні кафедра, де працюють з надсучасними технологіями оперативних втручань за всіма хірургічними напрямками.

В академії створені умови для дистанційного надання консультаційної та навчальної допомоги, спілкування з колегами за кордоном. Якість навчального процесу моніторить спеціальний відділ контролю.

«Ще одне актуальне питання – стратегічний план перспективного розвитку госпітальних округів. Полтавський Східний госпітальний округ – єдиний в Україні, який має цей план і він вже затверджений. Наше бачення ми доповідали уже на двох міжнародних конференціях – у Польщі і в Дніпрі. Стратегічні цілі – забезпечення компетентними кадровими ресурсами, реорганізація мережі закладів охорони здоров’я округу з метою приведення їх функціональних потужностей до рівня зазначених вимог, забезпечення якісними препаратами, вакцинами та витратними матеріалами, покращення географічної доступності медичних послуг та посилення якості служби екстреної допомоги, покращення фінансової доступності медичних послуг, фінансової самодостатності і стійкості медичних закладів, підвищення якості та попиту на медичні послуги, посилення контролю за захворюваннями, особливо з групи НІЗ, адекватний перерозподіл потужностей закладів відповідно до наявних регіональних потреб», наголосив В’ячеслав Ждан.

Юрій Ковпак, начальник управління охорони здоров’я Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, розповів про досвід використання програми «Медичний кластер», яка дозволяє формувати усі можливі реєстри, у тому числі моніторити виконання програми «Доступні ліки», електронний паспорт пацієнта. Її визнали «Кращою практикою АМУ – 2010». Також він розповів про практику підтримки медичних працівників і вирішення проблеми низької заробітної плати – з міського бюджету виплачуються щомісячні премії: медсестрам – 10%, лікарям – 15% від посадового окладу. З нагальних проблем – пенсійний вік половини кадрового складу і оновлення обладнання.

Світлана Левченко, головний лікар КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги» № 2 м. Полтави, доповіла про функціонування первинної ланки та інтеграції послуг на прикладі свого закладу.

Аналітика міжнародних проектів показала як можна раціонально використовувати кошти

Проект «Фінансування та управління охороною здоров’я» (HFG – Health Finance & Governance) від USAID надав технічну допомогу 74 закладам, розробили систему моніторингу для протитуберкульозних закладів, забезпечили комп’ютерним обладнанням і ліцензійним програмним забезпеченням кожну центральну районну лікарню, проведено 70 тренінгів для головних лікарів, статистиків та економістів, виконано аналіз витрат покроковим методом «зверху донизу», вартість перебування на ліжку. На підставі цих розрахунків у рамках роботи проекту в області, була розроблена постанова Кабміну про методику розрахунку вартості медичних послуг.

Технічний директор HFG в Україні Ольга Зусь розповіла, що Полтавщина була обрана для відпрацювання всіх реформ як ключова за низкою критеріїв. Серед таких – політична воля керівництва області до втілення реформ, підготовка інформаційних систем тощо. У проекті також беруть участь Львівська, Одеська області та місто Київ.

Олександр Кацаба, головний експерт проект HFG по розробці аналітичної платформи, говорить, що спершу була зроблена велика робота по стандартизації усіх процесів. Головний підсумок – на обласному рівні витрачається основний бюджет для надання стаціонарної допомоги, а на районному надається основний об’єм стаціонарної допомоги. Виконувались модулі аналітики діяльності протитуберкульозних закладів, стаціонарного сектору (69 стаціонарів області), розробка вартості пролікованого випадку тощо. «Шляхом Полтавщини тепер піде вся країна. Область – лідер у реформах. Це одночасно і важко, і почесно. Але у довгостроковій перспективі, ви будете найбільш готовими до усіх перетворень в країні», зауважив експерт.

Катерина Гамазіна, СОММ Керівник офісу РАТН («Програма оптимальних технологій в охороні здоров’я») підбила підсумки проекту і відзначила високі результати у Полтавській області. У рамках проекту РАТН навчання пройшли близько 200 спеціалістів протитуберкульозної служби.

Сергій Дяченко, заступник директора ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України», пояснив, що зараз головні задачі для лікарень – навчити персонал точно, своєчасно та якісно оформлювати електронну медичну документацію (форма 066/о), розраховувати вартість медичного обслуговування кожного підрозділу, активно займатись інформатизацією закладів. Для керівників і власників лікарень стоять головні поточні завдання – перетворити заклади на комунальні некомерційні підприємства, детально вивчити порівняльний аналіз діяльності кожного структурного підрозділу, розробити план змін на доказовому базисі, змоделювати фінансування лікарні в умовах фінансування за результатом і забезпечити комп’ютеризацію лікарні, впровадити сучасні медичні інформаційні системи.

В.о. директора КП «Полтавафарм» Борис Пономарьов охарактеризував сьогоднішній стан комунальної мережі. Зараз працює 212 закладів: 99 аптечних пунктів (з них 31% – сільській місцевості), 63 сільських аптек і 49 – міських.

Медицина області має підтримку депутатського корпусу усіх рівнів

«Нашою метою має бути страхова медицина. Найперші кроки – це медичне страхування. Всі ж погодяться, що медична допомога має бути для всіх на однаково дуже високому рівні, але хтось має компенсувати різницю тим, хто не може собі дозволити і підходити вибірково до тих, хто може собі дозволити. До речі, теж саме стосується пільг. Тому й проблема медицини здебільшого сьогодні потрапляє куди? На місця. Звісна річ, що у Полтавській області є позитив, який формують безпосередньо люди. І ми всі люди з досвідом, тому пам’ятаємо, що навіть за радянських часів, коли ресурс намагалися поділяти порівно, не було однакової лікарні, не було однакової школи чи колгоспу. Чому? Бо був, мабуть, на своєму місці певний управлінець, певний головний лікар, який міг знайти консенсусне рішення, відпрацювати з владою додаткові кошти, організувати в себе найкращих спеціалістів і забезпечити своїх підлеглих роботою, а пацієнтів – якісним наданням медичних послуг. У нас в Полтавській області такий фахівець є – Віктор Петрович, і зрушення в позитив, навіть за останні роки не помітить, тільки сліпий. Від себе особисто гарантую, що знову адвокатуватиму полтавські проекти на захисті при відборі на різних комісіях у Києві, і продовжу залучати фінансовий ресурс на соціально-економічний розвиток краю, який в тому числі активно спрямовую на медичні заклади», зазначив народний депутат України Костянтин Іщейкін, голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України. Він також прокоментував проект кардіодиспансеру, реалізацію якого активно підтримував, та внесок депутатів-мажоритарників від Полтавської області для медичної галузі.

Голова постійної комісії Полтавської обласної ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Людмила Овчаренко запевнила, що побачила дуже позитивний командний підхід полтавських фахівців до реформи і необхідно далі рухатися до змін – обласна рада і державна адміністрація будуть підтримувати цей процес. Також вона закликала керівників районів допомагати медичним закладам на місцях.

Очільниця Профспілки працівників галузі охорони здоров’я України Вікторія Коваль акцентувала увагу на необхідності розробки якісної нормативної бази, захисту трудових прав лікарі та підвищення оплати праці.

Після детального обговорення досягнутого та запланованих кроків у напрямку подальшої оптимізації роботи галузі охорони здоров’я області прийнято відповідне рішення.

Напишіть відгук