28 липня – Всесвітній день боротьби з гепатитом

Гепати́т (від грец. «печінка») – загальна назва гострих та хронічних дифузних запальних захворювань печінки різної етіології. Деякі люди з гепатитом не мають симптомів, тоді як у інших з’являється жовте забарвлення шкіри та білків очей (жовтяниця), поганий апетит, блювота, втома, біль у животі та діарея.

Часто симптоми  захворювання  гепатиту С проявляються вже на пізніх стадіях, протягом років хвороба клінічно себе не проявляє.  Саме тому його називають  лагідним  вбивцею.  Вчені  всього світу називають його  загадкою  вірусології.

За останнє десятиліття крім відомих гепатитів А, В, С виявлені вже Д, Е, F і G. І все ж найбільшу небезпеку містять віруси В і С, практично невіддільні від епідемії наркоманії та СНІДу.

Наслідки цього захворювання – незворотні зміни в організмі людини, в першу чергу, у печінці – жовтяниця стає причиною цирозу або раку печінки. А взагалі, вірус вражає практично всі органи, і сьогодні гепатит С називають системним захворюванням.  Основним методом виявлення вірусних гепатитів є тестування крові на наявність або відсутність вірусу, яке проводиться, зокрема, і в клінічній лабораторії КНП «Чутівська ЦЛ».  Враження гепатитом В так само небезпечне, як і при гепатиті С. Часто у хворих зустрічаються обидві форми гепатиту одночасно. Але якщо при статевому контакті гепатит С практично не передається, то гепатитом В найчастіше  заражаються саме таким шляхом. Крім того, жінки, інфіковані гепатитом С, при відповідній  профілактиці,  народжують  дітей, у яких до третього року життя  вірус вже не виявляється. В організмі дитини, народженої від хворої  матері, вірус гепатиту В  затримується  надовго.

Є і ще одна серйозна відмінність гепатиту В від С – від нього  можна  вберегтися. З 1982 року від цього вірусу існує вакцина.  При згоді батьків в дитячій консультації  та амбулаторіях АЗПСП роблять  щеплення проти гепатиту В усім новонародженим.

Людина, яка перехворіла гепатитом В, практично на все життя залишається вірусоносієм.  Жити з гепатитом важко, але можна. Гепатит В і С часто називають хворобою більш страшною, ніж ВІЛ. Проте насправді ті, хто переніс ці захворювання, навіть із хронічною їх формою, можуть жити і 10, і 30 років.

Щоб не існувати у вічному страху, людина повинна усвідомити і відчути складність і небезпеку ситуації і зробити все можливе, щоб знизити і вірусне навантаження на організм, і психологічне. В першу чергу треба побороти шкідливі звички і залежності, якщо такі були. У вірусу одна мішень – печінка. Треба підтримувати свою імунну систему, приймати природні антиоксиданти (продукти, що містять вітамін С), вчитися отримувати позитивні емоції – правильно відпочивати.

Будьте обережні при переливанні крові, відвідуванні стоматолога, нанесенні татуювань і пірсингу. Якщо наркозалежні вже відмовляються розуміти, чим загрожує їм чергова ін’єкція, здорові люди повинні убезпечити себе самі.

Андрій Бебех, лікар-інфекціоніст КНП «Чутівська ЦЛ»