20 жовтня – Всесвітній день профілактики остеопорозу

Остеопороз – це захворювання, при якому щільність і якість кісткової тканини знижується. Кістки стають ламкими, що призводить до значного зростання ризику переломів. Але втрата кісткової тканини відбувається майже непомітно для людини, і часто-густо діагноз остеопорозу встановлюється після того, як переломи вже трапилися.

Чи є у вас ризик захворіти на остеопороз?

Існує багато факторів обумовлюючих зниження маси кісткової тканини і остеопороз. Деякі з них ми не можемо змінити, але інші – можна.

Фіксовані (неконтрольовані) фактори ризику

1. Стать (жінки страждають на остеопороз частіше за чоловіків).
2. Вік старше 50 років (чим ви старші, тим ризик остеопорозу вищий).
3. Розмір тіла (маленькі тонкі жінки більш схильні до остеопорозу).
4. Зовнішність (білі та азіатські жінки – самий високий ризик, афроамериканські та іспаноязичні жінки мають більш низький ризик).
5. Сімейний анамнез (якщо у вашій сім’ї є родич, що стаждає на остеопороз і має переломи кісток, ваш ризик теж збільшується).

Інші (контрольовані) фактори ризику

1. Статеві гормони (низький рівень естрогена за відсутності менструації як наслідок хірургічної або фізіологічної менопаузи може призвести до остеопорозу; низький рівень тестостерону може викликати остеопороз у чоловіків).
2. Розлад харчової поведінки (анорексія, зловживання кавою, непереносимість молочних продуктів, надмірне вживання м’яса, та інше може призвести до остеопорозу).
3. Нестача кальцію та вітаміну D (дієта з низьким вмістом кальція і вітаміна D робить вас більш схильним до втрати кісткової тканини)
4. Прийом медикаментів (глюкокортикоїдні гормони, гормони щитоподібної залози, антикоагулянти, протисудомні препарати, діуретики, цитостатики та інші підвищують ризик розвитку остеопорозу).
5. Рівень активності (гіподинамія або надмірна фізична активність сприяють остеопорозу).
6. Паління та зловживання алкоголем (цигарки і алкоголь погано впливають не тільки на серце, легені та інші внутрішні органи, а й на кістки)
7. Хронічні захворювання (захворювання щитоподібної і паращитоподібних залоз, хронічні захворювання нирок та інші)

Є фактори ризику – бстежте щільність кісткової тканини!

Чоловіки і жінки старше 60 років схильні до більш високого ризику розвитку остеопорозу, чим молоді люди. Проте остеопенія (низька кісткова маса) чи остеопороз зустрічаються й у більш ранньому віці.

Через те, що остеопороз не має очевидних симптомів, важливо піти до лікаря, якщо є фактори ризику. Ваш лікар з’ясує анамнез, призначить досліждення мінеральної щільності кісткової тканини (денситометрію), за потреби – комп’ютерну томографію, рентгенографію кісток, біохімічні маркери кісткового метаболізму, та надасть подальші рекомендації щодо лікування або профілактики остеопорозу.

Профілактика остеопорозу

1. Фізична активність: гімнастичні ізометричні вправи, плавання, деякі школи остеопорозу рекомендують також танці, гру в теніс, ходьбу по сходинках, системні заняття з гантелями, скандинавську ходьбу.
2. Адекватне харчування з вживанням молочних продуктів, багатих на кальцій та білок, зменшення вживання кухонної солі.
3. Усунення таких ризик-факторів остеопорозу, як паління, зловживання алкоголем і кавою, фізичні перевантаження.
4. Препарати кальцію та вітаміну D3, якщо потрібно.

Особливої уваги потребують такі періоди як вагітність, годування груддю, пременопауза, менопауза, тривала іммобілізація, періоди прийому деяких медикаментів і хронічні запальні аутоімунні захворювання.

Життя з остеопорозом

Життя з остеопорозом не повинно бути довічним покаранням. Існують ліки та зміни способу життя, що допоможуть вам керувати остеопорозом.

Обов’язково читайте і запитуйте  свого лікаря про нові рекомендації щодо життя з остеопорозом: про сучасні та ефективні ліки суто для вас, з особливостями вашого організму, про дієтичні рекомендації та фізичні вправи при остеопорозі.

І головне, не припиняйте лікування самостійно, бо терапія ефективна лише за умов її отримання у відповідності до рекомендацій. Близько половини людей припиняють своє лікування через рік. Тому важлива підтримка не лише лікарів, а й родини, а також розуміння пацієнтом своєї хвороби та її наслідків без своєчасного лікування.

Отже, є найважливіші аспекти лікування: попереджайте падіння, проходьте повний курс лікування, дотримуйтесь харчових рекомендацій, тонізуйте м’язи, гармонізуйте фізичний стан, – і ви зможете насолоджуватися активним життям!

О.В.Гордієнко, завідувач обласним лікувально-діагностичним ревматологічним центром КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР»