11 грудня – Всесвітній день хворого на бронхіальну астму.

Вперше цей День почали відзначати в 1998 році в більш ніж у 35 країнах світу. Він був приурочений до Всесвітньої наради з профілактики та боротьби з бронхіальною астмою, що відбувалась в Іспанії (м. Барселона). Всесвітній день боротьби проти астми був заснований за рішенням Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я. Основним його завданням є поліпшення обізнаності лікарів, пацієнтів та населення про це захворювання, привернення уваги громадськості до розв’язання проблем, пов’язаних із астмою, і підвищення якості медичної допомоги пацієнтам з астмою

Бронхіальна астма зазвичай характеризується хронічним запаленням дихальних шляхів і визначається наявністю наступних симптомів: свистячого дихання, задишки, відчуття стискання в грудній клітці та кашлю. Симптоми можуть з’являтися і зникати навіть без лікування. Загострення розвиваються як стрімко, так і поступово. Найчастіше ці симптоми проявляються вночі та після пробудження, посилюються при контакті з інфекцією, алергенами та під час прояву сильних емоцій (плачу чи сміху).

Як правило, це пов’язано з індивідуальними особливостями пацієнта і факторами, що є причиною виникнення хвороби та загострень. Водночас більшість пацієнтів можуть реагувати й на зміну пір року.

Серед факторів, що сприяють виникненню бронхіальної астми, виділяють внутрішні та зовнішні. Внутрішніми факторами є спадковість чи генетична схильність та надмірна вага тіла. До зовнішніх факторів, котрі спричиняють розвиток астми, відносять такі подразники, як цигарковий дим, рослинний пилок, побутовий пил, забруднене навколишнє середовище, шерсть домашніх тварин.

Для постановки  діагнозу «бронхіальна астма» проводять низку досліджень. Насамперед, це функціональні тести зовнішнього дихання, що дозволяють об’єктивно відстежувати ступінь бронхіальної обструкції. До них належать: спірографія – реєстрація об’єму легень при диханні; пневмотахографія – визначення швидкості експіраторного потоку повітря в середині видиху; пікфлоуметрія – вимірювання пікової об’ємної швидкості під час форсованого видиху. Оцінка алергічного статусу необхідна для підтвердження сенсибілізації до алергенів у навколишньому середовищі. Лабораторні дослідження крові та харкотиння допоможуть визначити важкість захворювання і ефективність лікування. Також може знадобитись рентгенологічне обстеження.

Лікування бронхіальної астми складається з двох видів терапії: контролюючої  та симптоматичної.

Контролююча терапія полягає у призначенні медикаментів для щоденного вживання на постійній основі. Її мета – здобути та підтримувати контроль над астмою, щоби не допустити прояву основних симптомів. Для цього використовують інгаляційні глюкокортикостероїди, інгібітори лейкотрієнів, бронхолітики тривалої дії.

До симптоматичної терапії відносяться препарати “негайної допомоги” – бронхолітики швидкої дії, які використовують для зняття гострого бронхоспазму.

Профілактика виникнення бронхіальної астми полягає в усуненні подразників, які її викликають..

Як зменшити ризики виникнення нападів бронхіальної астми

1.Контролюйте чистоту і вологість повітря в житловому приміщенні, підтримуйте його оптимальні показники за допомогою спеціальних приладів.

2.Тримайте помешкання в чистоті, регулярно видаляйте пил.

3.Уникайте контакту з хімікатами. Якщо доводиться працювати з побутовою хімією, надягайте гумові рукавички та маску.

4.Помітивши прояви алергії, відразу звертайтеся до лікаря.

Використовуйте план дій при астмі, розроблений для вас лікарем. Такий план – проста, але важлива частина контролю над астмою, він допомагає відстежувати, які ліки приймати, коли та в яких дозах.

Пам’ятайте, що причиною нападу бронхіальної астми може стати й лікарський засіб. Ніколи не займайтеся самолікуванням і перед прийманням будь-яких препаратів радьтеся з лікарем.

Світлана Безпалько, директор , лікар загальної практики –

сімейний лікар КНП « Котелевський ЦПМСД»