Саме поняття «стрес» виникло у 1936 році за результатами експериментальних досліджень на щурах вченого лауреата Нобелівської премії Ганса Сельє. Вчений обрав та застосував до стану людини технічний термін «стрес», що означає «напругу», «натиск», «тиск» з науки про спротив матеріалів.

Стрес – стан підвищеної напруги організму, або неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) – зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

До видів стресу належить:

-         Еустрес – це «позитивний» стрес, який мобілізує сили організму та допомагає адаптуватись до життєвих змін. Еустрес покращує увагу та пам’ять, прискорює реакцію.

-         Дистрес – це «негативний» стрес, який викликає несприятливі наслідки: дезорганізує поведінку, погіршує пам’ять та увагу, порушує сон, затримує адаптацію до змін у житті. Дистрес може спровокувати або ускладнити протікання невротичних та психосоматичних захворювань.

Найпоширенішими ознаками стресу є:

-         Фізіологічні: задуха, прискорений пульс, почервоніння або збліднення шкіри, збільшення адреналіну в крові, потіння.

-         Психологічні: включає зниження швидкості розумових операцій, розсіювання уваги, погіршення пам’яті та гальмування прийняття рішень.

-         Медичні: підвищення нервозності, наявність істеричних реакцій, непритомність, афекти, головні болі, безсоння.

Стресори – це  чинники, що викликають стрес. Їх поділяють на фізичні (травма, холод, шум) та психологічні (конфлікти, страхи). За тривалістю вони бувають гострими (миттєва небезпека),  епізодичними (сесія) або хронічними (війна, тяжка робота).

Стресори зазвичай поділяють на три групи залежно від їхнього характеру, тривалості та впливу: повсякденні складності (мікростресори), пов’язані з повсякденним життям, викликають порушення самопочуття й відчуваються як загрозливі, образливі,  фруструючі або пов’язані із втратами. Критичні життєві події (макростресори) – це раптові, інтенсивні події, що загрожують життю або цілісності особистості, викликаючи сильний страх, безпорадність або жах. Хронічні стресори тривають довший час, передбачають постійно повторювані важкі випробування.

Стадії розвитку стресу: стадія тривоги, стадія опору та адаптації, стадія виснаження. Зовнішні ознаки стресу спостерігаються раптові, зміни емоцій, відсутність емоцій (апатія), погіршення пам’яті (людина не пам’ятає або погано пам’ятає своє ім’я, адресу, обставини події), погіршення можливості планування, погіршення уваги та швидкості реакції.

Симптоми стресу не є специфічними, тому не слід займатись самодіагностикою. При нездужанні обов’язково зверніться до свого сімейного лікаря, щоб виключити інші ймовірні стани та захворювання.

Для подолання стресу можуть бути корисними:

-     Щоденна рутина: чіткий розпорядок дня додасть певності у завтрашньому дні, упорядженості, яка асоціюється у нас з безпекою.

-     Турбота про себе: збалансоване, повноцінне харчування та, особливо, достатня кількість якісного сну дуже важливі для роботи нашого організму.

-     Фізична активність: заняття спортом та прогулянки на свіжому повітрі сприяють покращенню психологічного стану.

-     Спілкування: соціальні взаємодії є важливими для морального стану, а проговорення проблем та переживань може допомогти справитися з ними.

-     Розслаблення: пінні ванни, догляд за собою, масажі допоможуть вашому тілу позбутись напруги та відчути комфорт.

Отже, зі стресом можна і треба боротися, використовуючи поєднання фізичних, психологічних та соціальних методів.

Пам’ятайте, стреси – часті супутники нашого життя. Важливо навчитися ними керувати, протистояти негативним його наслідкам, адже вони впливають на здоров’я та викликають захворювання. Бережіть себе!

Наталія НОВАХ, лікар загальної практики-сімейний лікар Лохвицької ЗПСМ КНП «Лохвицький ЦПМСД»