21 жовтня – Всесвітній день йододефіциту
Йод – невеликий за кількістю, але надзвичайно важливий для організму мікроелемент. Він необхідний для утворення гормонів щитоподібної залози – тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3). Ці гормони впливають на обмін речовин, ріст і розвиток, роботу нервової та серцево-судинної систем, а особливо важливі для нормального розвитку мозку дитини під час вагітності та в ранньому віці.
Чому проблема йододефіциту важлива?
Організм людини не виробляє йод самостійно, тому його необхідно регулярно отримувати з їжею. Тривале недостатнє надходження йоду може сприяти розвитку йододефіцитних розладів, зокрема збільшенню щитоподібної залози (зоба), порушенню її функції, а у дітей – негативно впливати на ріст, розвиток і когнітивні функції.
Особливо важливо забезпечувати достатнє надходження йоду:
- дітям та підліткам;
- жінкам, які планують вагітність;
- вагітним жінкам;
- жінкам у період грудного вигодовування.
ВООЗ розглядає йодування харчової солі як основну та ефективну стратегію профілактики йододефіциту на рівні населення.
Як запобігти йододефіциту?
1. Використовуйте йодовану сіль.
Для більшості людей найпростішим способом профілактики є заміна звичайної кухонної солі на йодовану. При цьому важливо пам’ятати: йодована сіль не означає, що солі потрібно вживати більше. Навпаки, загальне споживання солі необхідно обмежувати. ВООЗ рекомендує дорослим вживати не більше 5 г солі на добу. Просте правило: якщо ви використовуєте сіль – обирайте йодовану.
Зберігайте її відповідно до рекомендацій виробника, у сухому місці та в закритій упаковці.
2. Харчуйтеся різноманітно
Джерелами йоду можуть бути: морська риба та інші морепродукти; молоко та молочні продукти; яйця; інші продукти, з маркуванням про збагачення йодом.
Однак кількість йоду в продуктах харчування може суттєво відрізнятися. Тому покладатися лише на окремі продукти як на гарантоване джерело йоду не варто.
3. Не приймайте препарати йоду «для профілактики» самостійно
Більше – не означає краще. Не слід самостійно приймати високі дози йоду, розчини йоду, Люголя або інші йодовмісні засоби з метою «підтримати щитоподібну залозу». Потреба в додатковому йоді залежить від віку, харчування, фізіологічного стану та стану щитоподібної залози.
Особливо важливо не призначати собі йодовмісні препарати під час вагітності без консультації з лікарем.
А як щодо «тесту на йод»?
Популярні домашні методи – нанесення йодної сітки на шкіру, визначення дефіциту за швидкістю її зникнення тощо – не дозволяють достовірно визначити забезпеченість організму йодом. Так само не потрібно самостійно здавати численні аналізи «на йод» без показань. Якщо є скарги або фактори ризику, питання необхідного обстеження визначає лікар.
Коли варто звернутися до лікаря?
Консультація сімейного лікаря або ендокринолога доцільна, якщо вас турбують:
- збільшення або відчуття дискомфорту в ділянці шиї;
- незрозуміла слабкість, сонливість;
- зміни маси тіла;
- серцебиття або інші порушення роботи серця;
- порушення менструального циклу;
- проблеми з концентрацією уваги;
- інші симптоми, які можуть свідчити про порушення функції щитоподібної залози.
Водночас ці симптоми не є специфічними саме для йододефіциту. Визначити причину може лише лікар після оцінки стану здоров’я.
Йод і вагітність
Під час вагітності потреба в йоді зростає, оскільки йод необхідний не лише для організму матері, а й для розвитку плода. Тому жінкам, які планують вагітність, вагітним і жінкам, які годують грудьми, варто обговорити питання достатнього споживання йоду з лікарем.
Не варто самостійно підбирати дозу йодовмісних препаратів або харчових добавок. Лікар врахує раціон, регіональні особливості, стан щитоподібної залози та інші фактори.
ВООЗ та ЮНІСЕФ окремо наголошують на необхідності забезпечення достатнього надходження йоду у жінок під час вагітності та грудного вигодовування.
Важливо не плутати профілактику йододефіциту з йодною профілактикою при радіаційній аварії
Це два різні поняття.
Для щоденної профілактики йододефіциту використовується насамперед йодована сіль як частина звичайного харчування. Калію йодид при радіаційній аварії приймають лише за офіційною рекомендацією органів цивільного захисту та охорони здоров’я. Самостійний прийом калію йодиду «про всяк випадок» не захищає від усіх видів радіації та може бути небезпечним. Порядок проведення такої профілактики регламентований наказом МОЗ України від 09.03.2021 № 408.
Пам’ятайте: профілактика йододефіциту – це не прийом великих доз йоду.
Якщо у вас є захворювання щитоподібної залози або ви приймаєте лікарські засоби чи добавки, що містять йод, питання подальшого вживання йоду слід обговорити з лікарем.
Наталія Бернацька, лікар-ендокринолог КНП «ЛІЛ І рівня м. Горішні Плавні»