16 жовтня – Міжнародний день здорового зарчування, День алерголога

«Що є їжею для однієї людини, може стати для іншої сильною отрутою».

Т. Лукреций

До алергічних захворювань, розповсюдженість яких набирає катастрофічних масштабів, належать астма, риніт алергічний, анафілаксія, медикаментозна, харчова алергія, алергія на отруту комах, екзема, кропив’янка, ангіоневротичний набряк. Вкрай серйозною є проблема алергії в дитячому віці. Вона стрімко розповсюджується останні 20 років.

Згідно з прогнозами масштаби алергії розширюватимуться внаслідок забруднення повітря та глобального потепління. Ці зміни в навколишньому середовищі впливатимуть на склад пилку, чисельність популяції жалячих комах та пляснявих грибів, що є причиною алергії.

Проте зараз існують доказові факти профілактики алергопатології з моменту зачаття дитини до початкових симптомів. Основні профілактичні заходи направлені на вивчення впливу навколишнього середовища, починаючи з внутрішньоутробного періоду, для виявлення факторів, що впливають на ризик розвитку алергії. Важливим фактором розвитку алергчних захворювань є нераціональне харчування. Дорослі, як правило, мають харчову алергію з дитинства.

Всіляка з відхиленнями від норми реакція на харчові продукти має назву харчової непереносимості. Найчастішою формою харчової непереносимості є харчова алергія, що її спонукали імунологічні механізми.

Харчова алергія, як перша по часу розвитку сенсибілізації, відіграє важливу роль у формуванні та подальшому розвитку всіх алергічних захворювань у дітей. Із нею пов’язано більшість шкірних, респіраторних та гастроінтестинальних проявів алергії. Вона може бути причиною гострих станів – це і анафілактичний шок, і важкі форми бронхіальної обструкції, алергічні васкуліти, хронічні та рецидивуючі ураження в ЛОР-органах, шлунково-кишковому тракті, нирках, нервовій та серцево-судинній системах.

У 41,1% дітей наставала трансформація клінічних проявів харчової алергії зі зміною локалізації алергічного процесу («атопічний марш»). У 38,5% формувались поєднані прояви харчової алергії з залученням у процес кількох органів (шкіра – шлунково-кишковий тракт – дихальна система). На фоні харчової алергії у деяких дітей (33,9%) розвивалась підвищена чутливість до інших видів алергенів. Частота харчової алергії у дітей складає 10 – 40%. Її виникнення залежить від генетичної схильності до розвитку алергічних реакцій та захворювань, від надходження антитіл в організм плоду в період вагітності матері, та в організм дитини через материнське молоко, тривалості вигодовування груддю, від природи харчового алергена, його дози, частоти введення, від віку дитини при першому контакті з алергеном, підвищеній проникливості слизової оболонки ШКТ, зниження місцевого імунітету кишківника, зміни складу кишкової мікрофлори.

Алергічні реакції у дітей викликають: коров’яче молоко, курячі яйця, пшениця, риба, ракоподібні, соя, арахіс, лісові горіхи. У дорослих – риба, ракоподібні, арахіс, курячі яйця, лісові горіхи.

Алергічні реакції можуть викликати дріжджеподібні гриби роду Candida, Alternaria, Aspergillus.

Іноді алергічні реакції викликає не сам харчовий продукт, а різні харчові домішки: фарбники, ароматизатори, антикоагулянти, емульгатори або консервуючі речовини. Наприклад, ароматизатори містяться в жувальній гумці, фруктах, глазурі, молочних десертах, льодяниках, сосисках, сиропах.

Погіршується стан деяких людей при вживанні продуктів із фарбником тартразином (він надає продукту жовтий колір). Багато фруктів (банани, яблука, груші, томати, апельсини) збирають задовго до їх визрівання та обробляють етиленом – нафтопрдуктом, що прискорює дозрівання. Сірчані домішки (метабісульфіт) використовують для зберігання різних харчових продуктів та напоїв, медикаментів, однонатрієвий глютамат (ароматизатор) використовують у багатьох фасованих продуктах.

У більшості пацієнтів із харчовою алергією проявляється сенсибілізація не тільки до харчових, але й до інших алергенів. У зв’язку з цим велике значення надають розвитку перехресних реакцій між харчовими та нехарчовими алергенами. Знання можливих перехресних реакцій допомагає правильно скласти елімінаційні дієти і таким чином уникнути алергічних реакцій.

До 40% хворих на шлункову алергію мають перехресну харчову алергію на свіжі фрукти та овочі.

Можливі варіанти неперенесення родинних рослинних алергенів, харчових продуктів та фітопрепаратів при алергії до пилкових рослин

 

ЭТІОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК (пилок) МОЖЛИВІ ПЕРЕХРЕСНІ АЛЕРГІЧНІ РЕАКЦІЇ Пилок, листя та стебла рослин Рослинні харчові продукти Лікарські рослини (фітопрепарати)

БЕРЕЗА Ліщина, вільха, яблуня Яблука, черешня, персики, сливи, горіхи (фундук), морква, селера, картопля, помідори, огірки, цибуля, ківі Березове листя (бруньки), вільхові шишки

ЗЛАКИ Харчові злаки (овес, пшениця, ячмінь та ін.), щавель

ПОЛИН Жоржина, ромашка, кульбаба, соняшник Цитрусові, соняшникове насіння (олія, халва), цикорій, мед Полин, ромашка, календула, мати-й-мачуха, дев’ясил, череда

ЛОБОДА Буряк, шпинат

АМБРОЗІЯ Соняшник, кульбаба Диня, банани, соняшникове насіння

 

Клінічні прояви харчової алергії можуть локалізуватись у місці первинного прямого контакту з алергеном в області ротоглотки (оральний алергічний синдром) або гастроінтестинального тракту. Однак після проковтування та перетравлювання харчового продукту у алергізованих пацієнтів з’являються симптоми в найрізноманітніших органах та системах. Найчастіше уражається шкіра, дихальний та шлунково-кишковий тракти, а при втягненні серцево-судинної системи з’являється найтяжчий прояв харчової алергії – анафілаксія. Один харчовий продукт може викликати різні симптоми у різний час або в різних дозах.

До первинної профілактики харчової алергії належить адекватне збалансоване харчування вагітних для профілактики сенсибілізації плоду харчовими продуктами, особливо при обтяжному сімейному алергологічному анамнезі.

Вагітним та жінкам, які годують груддю, необхідно виключити паління та вплив тютюнового диму, зменшити експозицію домашніх полютантів.

Після народження дитини матері потрібно дотримуватись гіпоалергенної дієти, вигодовування груддю, введення прикорму строго згідно віку. У дітей на штучному вигодовуванні необхідно підбирати молочні суміші згідно вікових рекомендацій. Не варто допускати надлишків білка та вуглеводів у харчовому раціоні, небажане раннє використання цільного коров’ячого молока.

У перші роки життя в дітей з високим ризиком атопії (домашнього пилу, тарганів, тварин) слід мінімізувати експозицію інгаляційних алергенів.

Дітям старшого віку необхідно дотримуватися вікової дієти та правильного режиму харчування; виключити з раціону їжу, що містить хімічні барвники, ароматизатори, екстрактивні речовини, консерванти. Необхідно уникати зловживань білковими продуктами та глютеномісткими продуктами: макаронними та хлібобулочними виробами, стравами з білих круп.

Вторинна профілактика алергії означає усунення причинно-значимих алергенів:

елімінаційні дієти, вивчення складу продукту, що вказаний на упаковці, для недопущення вживання алергічного продукту.

Лариса Бібікова, лікар-алерголог Центру ПМСД м. Горішні Плавні

 

 

 

 

Тел. +380974543291