Реалії сучасного життя такі, що здоров’я та безпека людини праці сьогодні перебувають в руках роботодавця. Профілактика нещасних випадків – найважливіша державна, соціальна, гуманітарна задача, що стоїть перед кожним роботодавцем.

Завдяки поліпшенню умов праці підвищується якість роботи працюючих – скорочується кількість захворювань, зростає продуктивність праці, наслідком чого є збільшення доходів підприємства, зміцнення економіки держави. Але не за рахунок скорочення розміру виплат потерпілим (тут повинно бути постійне зростання), а за рахунок скорочення кількості нещасних випадків та профзахворювань.

Для створення безпечних та здорових умов на виробництві роботодавець повинен забезпечити функціонування на підприємстві системи управління охороною праці та очолити роботу з управління охороною праці.

Настання нещасного випадку на виробництві слід розглядати як сигнал про незадовільний стан профілактичної роботи із запобігання травматизму. У проблемі виробничого травматизму перше місце посідає організаційна складова процесу виробництва.

Заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності

Технічні заходи − технічні засоби, що забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці, та пов’язані з впровадженням нового обладнання, пристроїв і приладів безпеки і безпечною експлуатацією засобів виробництва.

Нормативно-методичні заходи:

• розробка посібників і рекомендацій;
• розробка нормативно-правової бази з охорони праці на підприємстві;
• забезпечення необхідною нормативно-правовою документацією функціональних служб, окремих структурних підрозділів та робочих місць;
• забезпечення програм і розробка методик навчання з питань охорони праці;
• розробка розділів охорони праці в посадових інструкціях, інструкціях за професіями;
• перегляд НПАОП підприємства.

Організаційні заходи:

• контроль за технічним станом обладнання, інструментів, будівель і споруд;
• контроль за дотриманням вимог нормативних документів з охорони праці;
• нагляд за обладнанням підвищеної небезпеки;
• організація навчання, перевірка знань з питань охорони праці і інструктажів робітників підприємства;
• контроль за виконанням технологічного процесу відповідно до вимог охорони праці;
• організація належних умов до проїздів і проходів відповідно до вимог охорони праці;
• забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;
• забезпечення відповідними знаками безпеки, плакатами.

Санітарно-гігієнічні заходи:

• контроль за впливом виробничих факторів на здоров’я працівників;
• забезпечення санітарно-побутових умов згідно з діючими нормами;
• атестація робочих місць відповідно до їх нормативним актам з охорони праці;
• планування заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці;
• паспортизація санітарно-технічного стану умов праці.

Соціально-економічні заходи:

• надання пільг і компенсацій працівникам, які працюють зі шкідливими і небезпечними умовами праці;
• створення умов для економічної зацікавленості роботодавця і працівника у поліпшенні умов і підвищенні безпеки праці;
• соціальне страхування працівників роботодавцем;
• фінансування заходів з охорони праці;
• відшкодування роботодавцем працівнику збитків у разі каліцтва.

Лікувально-профілактичні заходи:

• надання медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків на виробництві;
• контроль за здоров’ям працюючих протягом їхньої трудової діяльності;
• лікувально-профілактичне харчування працівників, які працюють на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці;
• проведення медичних оглядів працівників (попередніх та періодичних);
• дотримання охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів;
• відшкодування потерпілому працівнику витрат на лікування, протезування, придбання транспортних засобів та інші види медичної допомоги.

Наукові заходи:

• прогнозування соціально-економічних наслідків нещасних випадків і аварій;
• моделювання аварійних ситуацій і розробка заходів щодо їх відвернення;
• плани локалізації і ліквідації аварії;
• оцінка ефективності управління охороною праці;
• підготовка науково обґрунтованих технічних рішень, спрямованих на підвищення безпеки і поліпшення умов праці.
• забезпечити здійснення постійного контролю за дотриманням працівниками вимог охорони праці, трудової та виробничої дисципліни;
• не допускати до виконання робіт працівників, які не пройшли в установленому порядку медичних оглядів, навчання, інструктажів і перевірки знань з питань охорони праці;
• забезпечити всіх працівників спецодягом, а тих, які виконують роботу по охороні об’єктів справним телефонним або іншим зв’язком ;
• проводити перевірки всіх електро- та газа-приладів, у разі не відповідності їх вимогам безпеки вилучити їх з експлуатації;
• заборонити куріння, а також використання відкритого вогню в виробничих приміщеннях;
• не допускати на лінію транспортних засобів , які знаходяться в технічно несправному стані, а також водії яких не пройшли в установленому порядку передвиїздних медичних оглядів тощо;
• заборонити перебування на робочих місцях, у тому числі на об’єктах охорони, в нічний час, сторонніх осіб.

Роботодавець повинен забезпечити суворе дотримання працівниками вимог виробничої та трудової дисципліни, за необхідності, використовувати заходи матеріального та адміністративного впливу до порушників трудової та виробничої дисципліни.

Світлана Богун, інженер з охорони праці КНМП “Кременчуцька

перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського”