30 травня – Всесвітній день боротьби проти астми та алергії

Бронхіальна астма – це хронічне персистуюче запальне захворювання, що проявляється гіперреактивністю дихальних шляхів, викликає повторні епізоди свистячих хрипів, задухи, кашлю, відчуття стиснення в грудній клітині, яке частіше виникає вночі, вранці, та при фізичному навантаженні. Ці епізоди, як правило, пов’язані з обструкцією дихальних шляхів, яка може бути спонтанно зворотною, або під впливом ліків. Однак самі по собі ці симптоми ще не є діагнозом. Одним із важливих клінічних маркерів  бронхіальної астми  є зникнення симптомів спонтанно, або після застосування бронходилятаторів чи протизапальних протиастматичних препаратів. Ознаки алергічного запалення можуть бути виявлені в дихальних шляхах як при легкому перебігу захворювання , так і в період ремісії.

Атопія – генетична схильність до продукції імуноглобулінів класу Е –може бути виявлена не завжди. Запальний процес призводить до гіперреактивності бронхів, обструкції та появи респіраторних симптомів. Результатом наявності хронічного запального процесу в дихальних шляхах при бронхіальній астмі є стійкі функціональні та структурні порушення.

Бронхіальна астма є одним із найпоширеніших хронічних захворювань сьогодення, що може призвести до інвалідизації. Майже кожний третій хворий із бронхіальною астмою має як мінімум 1 раз  на місяць нічні прояви симптомів. Більше половини пацієнтів мають обмеження фізичної активності. Частина хворих потребують надання невідкладної допомоги внаслідок загострення захворювання. Причиною є пізнє встановлення діагнозу і часто помилкова тактика лікування. Бронхіальна астма в багатьох випадках пізно діагностується. Внаслідок цього пацієнти часто при тривалих респіраторних симтомах та переміжних проявах захворювання звикають до нього. Діагностуються різні форми бронхіту, призначаються курси антибіотикотерапії, протикашльові препарати. Гіподіагностика захворювання є найбільшою розповсюдженою проблемою.

За критеріями поширеності, тяжкості перебігу, складності діагностики та терапії бронхіальна астма посідає провідне місце серед інших захворювань. На цю патологію страждають близько 300 млн мешканців планети. Найчастіше за даними статистики захворювання проявляється в ранньому віці, залежить від віково-статевих характеристик. Встановлено, що в ранньому дитячому віці хлопчики хворіють частіше ніж дівчатка, але в пубертатному віці частота захворюваності на бронхіальну астму стає однаковою. Також висока захворюваність реєструється в промислових регіонах із несприятливою екологією. У мешканців міста бронхіальна астма реєструється частіше, ніж у селян.

Відомо, що бронхіальна астма має декілька фенотипів захворювання, велику різноманітність анамнестичних даних, час початку розвитку захворювання, тригерні фактори, алергологічний статус, виявлені патофізіологічні зміни, включаючи ступінь зворотності та варіабельності бронхіальної обструкції. Симптоми бронхіальної астми в деяких випадках можуть змінюватись протягом дня і при фізикальному обстеженні лікар може не виявити характерних ознак захворювання.

При оцінці стану хворого та зборі анамнестичних даних мають значення різні фактори.

Наявність повторних загострень, що провокуються:

-                     алергенами (побутовими, пилковими, епідермальними, грибковими, харчовими);

-                     наявністю атопічних захворювань у хворого або членів сім’ї;

-                     холодним або вологим повітрям;

-                     фізичним навантаженням;

-                     різноманітними запахами;

-                     емоціями (сміх, плач);

-                     стресовими факторами;

-                     вірусною інфекцією.

Сезонна бронхіальна астма

У частини пацієнтів бронхіальна астма загострюється внаслідок сезонних аероалергенів. Цей тип бронхіальної астми може бути у деяких пацієнтів інтермітуючим, а у частини виникає внаслідок сезонного погіршення стану при персистуючій бронхіальній астмі.

Кашльовий варіант бронхіальної астми

Типовим проявом кашльової бронхіальної астми є поява кашлю в нічний та вранішній час. У деяких пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які отримують лікування препаратами групи інгібіторів АПФ або пацієнти з гастроезофагеальною рефлексною хворобою може розвинутись кашель, подібний до кашльового варіанту бронхіальної астми.

Бронхіальна астма і ГЕРХ

ГЕРХ може як імітувати симптоми бронхіальної астми (особливо нічні) так і зустрічатися у хворих із бронхіальною астмою. Для уточнення діагнозу показано проведення ФГДС.

Професійна бронхіальна астма

Розвиток дуже повільний, часто діагностується як ХОЗЛ, що в свою чергу призводить до неправильного лікування.

Професійний вплив різноманітних алергенів або сенсибілізаторів становить значну частку причин захворюваності на бронхіальну астму в дорослих.

Бронхіальна астма похилого віку

Часто люди похилого віку схильні до появи епізодів свистячих хрипів, задухи, кашлю, що виникають за рахунок лівошлуночкової серцевої недостатності.

Профілактика

Для пацієнтів з БА регулярні фізичні навантаження середньої інтенсивності мають важливі переваги для здоров’я, у тому числі щодо зниження серцево-судинного ризику та покращення якості життя.

Тренування покращують серцево-легеневу функцію, полегшують симптоми БА та поліпшують якість життя пацієнтів. Загалом, фізична активність не впливає значно на функцію легенів або симптоми БА, але покращення стану серцево-легеневої системи може зменшувати ризик задишки, не пов’язаної з бронхоспазмом.

Респіраторна реабілітація покращує толерантність до фізичних навантажень, полегшує респіраторні симптоми, поліпшує якість життя хворих на БА.

Систематичний огляд досліджень дихальних вправ на релаксацію в дорослих з БА, у тому числі метод Бутейка та метод Папворта, повідомляє про поліпшення симптомів, якості життя і психологічного стану, але не ризику загострень.

Окрім пасивного та активного куріння серед основних забруднювачів повітря в приміщеннях, які, як відомо, впливають на здоров’я дихальних шляхів, є оксиди азоту, оксид вуглецю, діоксид вуглецю, діоксид сірки, формальдегід і біологічні речовини (ендотоксини). Джерелами забруднювачів є прилади для приготування їжі та опалення, особливо якщо вони не мають зовнішнього подавання повітря. Встановлення екологічно чистого, більш ефективного опалення (тепловий насос, газ) у будинках хворих на БА суттєво не покращує функцію легенів, але значно полегшує симптоми БА.

Деякі препарати можуть погіршувати загальний стан пацієнтів з БА, а саме аспірин та інші нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), β-блокатори. Рекомендовано у пацієнтів з БА завжди докладно збирати лікарський анамнез щодо прийому препаратів для лікування супутньої патології. У випадку погіршення симптомів БА після вживання НПЗЗ припинити застосування цих препаратів. Аспірин та інші НПЗЗ зазвичай не протипоказані при БА, якщо не було анамнезу попередніх реакцій на ці засоби.

Пацієнти з ожирінням мають підвищений ризик розвитку БА. В пацієнтів з БА з ожирінням спостерігають більшу кількість симптомів, частіші та важчі загострення, зниження реакції на декілька препаратів від БА та зниження якості життя. Астма з ожирінням – це складний синдром, що охоплює різні фенотипи захворювання

Хатні алергени

До хатніх алергенів класично відносять групу кліщових (Dermatophagoides farinaе, Dermatophagoides pteronyssinus, Acarus siro) і групу епідермальних алергенів (шерсть кішки, собаки, морської свинки та ін.), алергени нежалячих комах (мурах, тарганів) і пліснявих мікрогрибів. Оскільки багато хворих на БА реагують на різні фактори, поширені в навколишньому середовищі, повністю уникати їх, як правило, непрактично і дуже обтяжливо для пацієнта. Ліки для підтримання належного контролю БА відіграють важливу роль, оскільки часто пацієнти менше зазнають впливу факторів навколишнього середовища, коли їх БА добре контролюється.

Кліщі хатнього пилу живуть на багатьох ділянках по всьому будинку, тому їх кількість важко зменшити і їх неможливо знищити.

Повне уникнення алергенів домашніх тварин для сенсибілізованих пацієнтів неможливе, оскільки ці алергени є доволі стійкими до факторів навколишнього середовища та активно переносяться з одягом і волоссям у приміщеннях поза домом – школи, офіси, транспорт тощо. Хоча заохочується усунення таких тварин із дому сенсибілізованого пацієнта, може пройти багато місяців, перш ніж рівень алергену знизиться.

Вплив пліснявих грибів асоційований із загостренням БА. Кількість спор грибів найкраще зменшити, видаливши або очистивши уражені цвіллю предмети. Кондиціонери можна використовувати для зниження вологості до менш ніж 50% і для фільтрації великих спор грибків.

Харчова алергія як фактор, що посилює БА, є рідкісною і зустрічається частіше в маленьких дітей. Підтверджена харчова алергія є фактором ризику смертності від БА .

Харчові хімікати, що зустрічаються в природі або додаються під час обробки, також можуть спричинювати симптоми БА, особливо в разі поганого контролю. Сульфіти (звичайні харчові та лікарські консерванти, що містяться в таких продуктах, як оброблена картопля, креветки, сухофрукти, пиво та вино) часто спричиняють важке загострення БА.

Алергенспецифічна імунна терапія

Це метод лікування алергічних захворювань, таких як сезонний та цілорічний алергічний риніт, атопічна бронхіальна астма. Метод АСІТ ґрунтується на здатності імунної системи людини переключати інтенсивну, неадекватну відповідь на алерген на толерантну, адекватну реакцію. АСІТ проводять при алергічних захворюваннях, пов’язаних із утворенням в організмі людини антитіл класу IgE.

АСІТ у разі інгаляційної алергії призначають за умов доведеної IgE-залежної природи захворювання (результати шкірних тестів або підвищений рівень специфічних IgE). Основні показання до АСІТ: алергічний ринокон’юнктивіт, атопічна бронхіальна астма.

В Україні зареєстровані та дозволені для медичного застосування лікарські форми пилкових, побутових, кліщових алергенів.

АСІТ відрізняється від фармакотерапії тим, що впливає саме на патогенез алергічного захворювання, змінює характер реагування організму на алерген, зменшує вираженість клінічної симптоматики захворювання та потребу у фармакологічних препаратах або сприяє їх повній відміні, призупиняє прогресування процесу, знижує неспецифічну гіперреактивність тканин до прозапальних медіаторів, зменшує ознаки алергійного запалення.

Усі ці ефекти АСІТ можуть зберігатися роками. Доведено, що після повторних курсів такого лікування відбувається зменшення рівня специфічних IgE-антитіл порівняно з початковим.

АСІТ – єдиний метод медичного втручання, здатний потенційно впливати на природний перебіг захворювання.

АСІТ не лише ефективно полегшує симптоми алергії, а й зумовлює тривалу дію після завершення лікування, запобігає прогресуванню алергічного захворювання.

Слід пам’ятати, що ефективність АСІТ залежить від дотримання низки умов, а саме:

-       лікування алергенами слід проводити лише хворим із встановленим IgE-залежним механізмом алергічного захворювання;

-       для лікування потрібно застосовувати лише стандартизовані алергени;

-       у лікувальну суміш має входити не більше 5 найменувань алергенів, до яких сенсибілізований хворий;

-       необхідно визначення повного спектра алергенів у пацієнта;

-       вік хворого має становити від 5 до 50 років;

-       АСІТ бажано розпочинати в ранній стадії захворювання;

-       необхідна згода пацієнта на проведення цього виду терапії.

Методи АСІТ

Залежно від способу введення алергену розрізняють ін’єкційніта неін’єкційні методи АСІТ.

Залежно від тривалості курсів розрізняють цілорічну, передсезонну та сезонну АСІТ.

Наразі алергологи України надають перевагу двом способам уведення алергенів: підшкірному та пероральному. Зазвичай тривалість АСІТ становить 3–5 років.

Юлія Хорош, лікар-імунолог КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР»