7 червня – Всесвітній тиждень серцевого ритму

Серце – це орган, що заявляє про свої проблеми привселюдно: ниючим або колючим болем, задухою, нездужанням. Біль в області серця знайомий практично кожній дорослій людині. Основною причиною розвитку захворювань серцево-судинної системи є широке поширення атеросклерозу серед населення. Ішемічна хвороба серця і особливо її гостра форма – інфаркт міокарду, – розвивається стрімко, приходить раптово, і залишає важкі наслідки.

В Україні кількість інфарктів щороку збільшується, а статистика летальних випадків від серцево-судинних захворювань залишається найвищою впродовж багатьох років. Ті, хто переніс інфаркт чи інсульт, часто потребують подальшого тривалого лікування та реабілітації.

Тож аби допомогти собі або близьким у разі небезпеки, варто запам’ятати 5 важливих фактів про інфаркт міокарда.

 Що ж таке інфаркт? Це відмирання серцевого м’язу (міокарду) внаслідок гострого порушення його кровопостачання.

 

Серце отримує кисень і поживні речовини через кровоносні судини – коронарні артерії, тож коли ці артерії закупорюються і до серця надходить менше крові, це викликає біль у грудях (стенокардію).У такому випадку серйозного пошкодження серцевого м’язу поки немає, але ризик розвитку інфаркту вже є.

Інфаркт супроводжується сильним стискаючим, пекучим болем, частіше за грудиною. Біль не проходить навіть після прийому нітрогліцерину, продовжується кілька годин, іноді – до 3 діб.

Під час больового синдрому людина відчуває страх смерті, може скаржитися на задишку, перебої в роботі серця, серцебиття, загальну слабкість, пітливість. Іноді виникають нудота і блювання, підвищення температури тіла.

За наявності цих симптомів необхідно терміново викликати швидку допомогу!

Найпоширеніша причина інфаркту – звуження кровоносних судин (стеноз) через виникнення в них жирових відкладень (холестеринових бляшок). Ці відкладення звужують судини, роблять їх менш гнучкими і провокують закупорку артерій (так званий атеросклероз). Холестеринові бляшки в судинах можуть відкладатися через три основні причини: тютюнопаління, неправильне харчування та відсутність фізичної активності.

Якщо ж розширити цей список, то додатковими факторами ризику є: цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, спадкова схильність до сердечно-судинних захворювань, ожиріння, стрес, надмірне вживання алкоголю та наявність онкології/хіміотерапії в анамнезі.

Також ризик виникнення інфаркту зростає з віком людини: для чоловіків – після 45 років, для жінок – після 50.

Що потрібно робити, якщо ви виявили симптоми серцевого нападу?

• Припинити фізичне навантаження, різкі рухи. Заспокоїтися, прийняти зручне положення тіла (напівлежачи, голову та плечі підняти, розстібнути одяг). Можна відкрити вікно, щоб було легше дихати.
• Зателефонувати своєму сімейному лікарю або кардіологу. Він може призначити прийом нітрогліцерину.
• Якщо напад не вдається зняти протягом 15 хвилин, терміново телефонувати у швидку допомогу – 103. Серцевий напад, який триває понад 15-20 хвилин, може перерости в інфаркт міокарда.

Викликати екстрену медичну допомогу також потрібно, якщо:

• біль постійний та стає інтенсивнішим;
• біль хвилеподібно повторюється у стані спокою;
• виникає різка слабкість, відчуття страху;
• частішає пульс;
• різко коливається артеріальний тиск.

Коли стався інфаркт, найголовніше – максимально швидко відкрити заблоковану судину. Якщо зробити це протягом 2 годин з моменту серцевого нападу, то зазвичай інфаркт не завдає великої шкоди серцевому м’язу. І навпаки, чим більше часу проходить, тим гіршими можуть бути наслідки. Якщо ж взагалі не відкрити судину, то 20% пацієнтів помирають, а половина з тих, хто виживає, залишаються інвалідами.

Раніше єдиним методом лікування була відкрита операція коронарного шунтування. Зараз же, з розвитком кардіології та кардіохірургії, використовують більш прогресивні, ефективні та малотравматичні методи, без розтину грудної клітки. І одним з таких методів є стентування.

На жаль, після інфаркту досить часто розвиваються ускладнення (особливо у випадку затягування з кваліфікованою медичною допомогою).

Досить поширеними є і психічні зміни, адже пацієнт переніс важке, небезпечне для життя захворювання. Хворі відчувають страх перед повторним інфарктом міокарда і перед раптовою смертю від серцевого нападу. Можлива депресія або пригнічений настрій. Людину супроводжують порушення сну, занепокоєння, тремтіння у тілі, слабкість, пітливість, серцебиття та інші невротичні зміни, що погіршують якість життя.

Тож пам’ятайте: при гострому інфаркті міокарда чим швидше буде надана високоспеціалізована медична допомога, тим менша вірогідність перелічених ускладнень.

Бережіть себе і своїх близьких, піклуйтеся про серце, адже від нього залежить все ваше життя.

Олена Коробейник, завідувач ,лікар – терапевт КНП «Кобеляцька міська лікарня»