Бронхіальна астма має значне місце серед захворювань дихальних шляхів. Щороку в області реєструються декілька тисяч вперше виявлених випадків захворювання. Переважно це люди молодого і працездатного віку.
Прикрим залишається той факт, що звертаються переважно люди , які мають виражену (середнотяжку) форму захворювання : виражені напади бронхоспазму, які виникають декілька разів на добу; задуху, при фізичному навантаженні, а дехто має навіть у спокої.
Дуже часто хворі не помічають перших симптомів захворювання, не надають їм серйозного значення, приймають препарати за порадою сусідів, друзів, або інтернету.
На прийомі у алерголога постійно задають питання: «Лікарю у мене астма чи алергія?»
Хочу роз’яснити , це одне і те ж саме поняття. Алергія може проявити себе різними симптомами : від чхання, ринореї, свербежу носа, очей (при ураженні верхніх дихальних шляхів носу , глотки) до нападів бронхоспазму, коли задіяні бронхи. Тобто, бронхіальна астма є клінічним проявом прогресуючого, і дуже часто , не лікованого належним чином, алергічного процесу.
Отже , що потрібно знати про астму і алергію.
- Алергія – переважно спадкове захворювання . Люди які мають родичів (навіть не прямих ) з астмою, ринокон’юнктивітом, проявами алергодерматозу, бронхоспазму, є у зоні ризику появи алергопатології.
- В свою чергу, хворі , які мають хоча б незначні прояви алергічного процесу верхніх дихальних шляхів ( цілорічні і сезонні прояви ринокон’юнктивіту) є уже у зоні ризику, виникнення бронхіальної астми.
Як запобігти розвитку бронхіальної астми?
При виникненні перших симптомів: ринореї і чхання , сльозотечі, свербіння очей і носа, що виникають при контакті з пилом при перебуванні у старому приміщенні, а також сезонно (весна, літо, осінь) відразу звертатися до лікаря алерголога.
Особливо небезпечним є самолікуванням препаратами від алергії , тому що хворі лише знімають симптоми , а захворювання продовжує прогресувати. З кожним роком симптоми посилюються і врешті-решт симптоматична терапія стає неефективною. Хворі починають вводити системні глюкокортикостероїдні препарати тривалої дії (флостерон, дипроспан) які категорично протипоказані.
На стадії рино-кон’юнктивіту повинна бути застосована алергенспецифічна імунна терапія (проводиться виключно лікарем алергологом), яка не тільки зменшує інтенсивність симптомів, які уже є у хворого, але і ризики ускладнень у майбутньому. Терапія проводиться впродовж декількох років, терміни визначаються у кожному конкретному випадку індивідуально.
Якщо хворий тривало страждає на ринокон’юнктивіт і не звертається до лікаря, на які симптоми слід звернути увагу, щоб запідозрити формування бронхіальної астми?
- Поява кашлю, особливо вночі. Спочатку кашель сухий, надсадний, потім можуть виникати дистантні хрипи в легенях. Ці симптоми з’являються при контакті з алергеном, але з розвитком захворювання вони можуть проявлятись із різних причин:
- незначне фізичне навантаження,
- психо-емоційне збудження (сміх, плач),
- контакт із хімічними речовинами , які мають їдкий запах ( фарба, парфуми , лак) ,
- дим, тютюнопаління.
В цьому випадку особливо важливо не почати самостійне лікування із застосуванням препаратів швидкої дії (сальбутамол, вентолін). Тривалий прийом цих препаратів призводить до порушень серцево-судинної ситеми, розвитку ускладнень бронхо-легеневої системи. У випадку передозування інгалятора може настати смерть пацієнта.
Для лікування бронхіальної астми застосовується лише протизапальна і алергенспецифічна імунна терапія, яка призначається лікарем. Отже, щоб запобігти виникнення бронхоспазму , кожен пацієнт, який має алергічну спадковість, повинен пам’ятати:
- з моменту народження всі люди перебувають у зоні ризику виникнення алергопатології;
- після появи перших симптомів (у будь-якому віці) – відразу звертатись до лікаря алерголога;
- починати алергенспецифічну терапію, коли симптоми ще незначні та є можливість запобігти їх прогресуванню і розвитку ускладнень;
- при появі сезонних проявів бронхоспазму розпочинати терапію лише після консультації лікаря-алерголога;
- не вносити самостійно корективи у призначене лікарем-алергологом лікування.
Пам’ятаймо, що захворювання краще попередити , ніж лікувати.
Бажаю всім здоров’я!
Лариса Кулик, завідувач алергологічним відділенням, лікар-алерголог КП «ПОКЛ ім. МВ.Скліфосовського ПОР»