У конференц-залі Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф фахівці обговорили результати аналізу надання перинатальної допомоги із керівництвом та профільними фахівцями закладів охорони здоров’я, що працюють за напрямами «Пологи» та «Медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках».

Участь у обговоренні взяли директор департаменту охорони здоров’я обласної військової адміністрації Віктор Лисак, заступниця голови Національної служби здоров’я України Ірина Кондратова, медична експертка дитячого фонду ООН (UNISEF) Катерина Булавінова, начальниця управління Північного міжрегіонального департаменту  НСЗУ в Полтавській області Світлана Писаренко. Модерувала захід директорка Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ Вікторія Мілютіна.

«Цій зустрічі передував серйозний аналіз показників, – зазначив Віктор Лисак, – які вносять до інформаційної системи наші заклади. Ми крок за кроком розбудовуємо спроможну мережу для надання якісної медичної допомоги породіллям і новонародженим, але аналіз показав, що ці кроки треба знову переглядати. Корективи внесла війна, міграція населення, зменшення кількості пологів».

Детальна презентація Ірини Кондратової оголила найгостріші проблеми в царині надання перинатальної допомоги: велику кількість помилок при внесенні даних у Єдину систему охорони здоров’я, невідповідностей між паперовими історіями хвороб і електронними медичними записами у Програмі медичних гарантій, величезний відсоток кесарських розтинів на первинному рівні надання перинатальної допомоги.  Багато таких фактів, статистичних даних, виявлених аналітиками НСЗУ, обговорювався учасниками зустрічі.

«За твердженням Всесвітньої організації охорони здоров’я, пологове відділення, у якому відбувається менше ніж 500 пологів на рік, небезпечне для життя жінки та її новонародженої дитини. Тому НСЗУ починає селективне (за показниками якості) контрактування у пакетах «Медична допомога під час пологів» та «Складний неонатальний випадок». Крім бажання та готовності закладів, будемо враховувати результат, якість надаваних послуг – уперше від початку реформування», – наголосила Ірина Кондратова.

За словами доповідачки, минулого року фахівці НСЗУ провели 9 моніторингових візитів у закладах, що надають перинатальну допомогу в різних регіонах України. За їх результатами до бюджету повернуто 99 мільйонів гривень. Деякі лікарні змушені були самостійно відмовлятися від певних пакетів послуг, пов’язаних із пологами та перинатальною допомогою. З одним закладом НСЗУ припинила договір.

Ситуацію, коли керівник громади (міста, колишнього райцентру) з політичних міркувань намагається за будь-яку ціну утримати пологове відділення, Ірина Кондратова прокоментувала так:

«Власник повинен розуміти кілька важливих речей. По-перше: чим менше надається послуг, тим дорожча кожна з них (це про неефективність використання бюджетних грошей, навіть якщо йдеться про кошти місцевого бюджету). Експертами прорахований стандарт: мінімум 400 пологів на рік у закладі. Якщо цей показник менший, вартість кожних пологів зростає в рази. По-друге, низьке навантаження не забезпечує досвід, відповідну кваліфікацію персоналу і наражає на небезпеку як породіллю, так і новонароджену дитину. Це має усвідомлювати власник закладу (керівник громади), якщо він хвилюється про здоров’я жінок та малюків і при цьому рахує державні кошти».

Медичний досвід залежить від того, чи заходить лікар декілька разів на день у пологовий зал, до операційної. Якщо немає відповідного навантаження, команда втрачає досвід, а пацієнт – якість медичної послуги.

Потенційним пацієнткам пологового стаціонару Ірина Кондратьєва радить: «Вагітна жінка не повинна обирати пологове відділення, що найближче до дому – цей принцип може спрацювати лише якщо вона абсолютно здорова. Будь-яка хвороба, що провокує ризики під час вагітності, це підстава обирати потужний заклад, де є велика команда фахівців».

Віктор Лисак нагадав учасникам зустрічі, як болісно давалися реформи, як мітингували люди й перекривали дороги, коли у Чутовому, Машівці, Нових Санжарах і Чорнухах закривалися пологові стаціонари.

«Сьогодні експерти прогнозують величезні демографічні проблеми, – сказав Віктор Лисак. – Ми мусимо зробити для жінки все, щоб вона могла народжувати безпечно, попри вади здоров’я. І окремо підкреслюю необхідність ефективного використання коштів – неважливо, чи це кошти, які платить НСЗУ, чи це гроші місцевого бюджету».

Довідково: протягом  шести місяців цього року в області перинатальна допомога надавалася в десяти  медичних закладах:                                                  обласному перинатальному центрі  Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського (спеціалізована допомога ІІІ рівня), два заклади спеціалізованої рододопомоги ІІ рівня (КНМП «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» та перинатальний центр КП «1-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»), сім закладів спеціалізованої допомоги І рівня  –міжрайонні пологові стаціонари на базі КП «Горішньоплавнівська ЛІЛ», «Лубенська ЛІЛ», КП «Кременчуцька міська лікарня «Правобережна»,  Гадяцька, Лохвицька, Миргородська,  Хорольська Центральні районні лікарні.

За 6 місяців 2024 року в закладах рододопомоги проведено 2955 пологів, що на 161 випадок народжень  менше  аналогічного періоду  минулого року.

Показник операцій кесарського розтину потягом 6 місяців 2024 року продовжує зростати і склав 30,2%  (894 випадки) проти 28,7% (896 випадків) аналогічного періоду минулого року. Найбільше таких операцій проведено в закладах ІІІ та ІІ рівня (693 випадки), що складає 77,5% від загальної кількості проведених оперативних розроджень.